СПІЛЬНІ МАРШРУТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ

     

   Вчителі повинні наполягати на тому, щоб шкільні ради виділяли окремий час для зустрічей з асистентами. Особливо важливо провести такі зустрічі на початку навчального року або відразу ж після прийняття на роботу асистента вчителя для того, щоб учитель зі своїм асистентом могли чітко з’ясувати свої відповідні ролі та визначити способи комунікації між собою. Крім того шкільні ради мають відводити час для регулярних зустрічей вчителів зі своїми асистентами протягом навчального року для того, щоб вони разом проводили планування, обмінювалися інформацією та обговорювали конкретні ситуації. Ці зустрічі можна призначати на час до або після уроків, а також під час них, якщо шкільна рада призначить спільний вільний час.

Для створення здорової робочої атмосфери вчителі мають ефективно спілкуватися зі своїми асистентами. Розпочати слід з чіткого розуміння сторонами своїх ролей та обов’язків, а також створити можливості для їх постійного вільного обговорення. Також ефективна комунікація залежить від того, наскільки обидві сторони чують одна іншу та враховують отриману інформацію. Щоб асистенти вчителів були постійно поінформованими про найостанніші вказівки керівництва та події із життя школи, вчителі мають забезпечити їм

 (1) наявність поштової скриньки, куди б надходила найсвіжіша інформація,

 (2) можливість участі в засіданнях шкільного персоналу – можна лише під час обговорення питань, що стосуються допоміжного персоналу.

Щоб робота асистентів учителів у класі була ефективною, вони мають знати про викладені вчителями цілі в індивідуалізованому навчальному плані (ІНП) учня, вміти бачити, що учень вже досяг поставлених цілей, і знати, як звітувати вчителю про свої спостереження. Якщо говорити більш точно, то вони повинні знати:

 · які дані слід збирати;

· які стандартизовані форми та листи перевірок слід використовувати під час документування поведінки та досягнень, за якими вони спостерігають;

 · як далі кваліфікувати поведінку, за якою вони спостерігають, за такими параметрами, як тривалість, частота та інтенсивність;

 · як написати чіткий звіт про надзвичайний випадок із використанням простої мови. Моделювання базових поведінково-управлінських стратегій. Вчителі несуть відповідальність за управління класом та дисципліну в ньому.

Однак будь-якій людині, яка працює з учнем індивідуально або з групою, буде дуже корисно вивчити такі стратегій, як підходити ближче до учня під час розмови з ним, давати стримані відповіді та спонукати учнів до комунікації, а не до конфліктів. Оскільки вчителі користуються цими стратегіями постійно, вони мають змогу навчити цьому й своїх асистентів та інших людей, які працюють з учнями – через рольове моделювання чи безпосереднє навчання.

 

Напрям діяльності	Обов’язки вчителя	Спільні дії	Обов’язки      асистентів  вчителів
Діагностування	-визначити навчальні потреби	-обговорювати здібності учнів, їх сильні і слабкі сторони; -відвідувати засідання зі складання ІПР	-спостерігати за поведінкою учня й надавати інформацію вчителям, фахівцям команди індивідуального супроводу дитини
Пропозиції	-пропонувати рішення, вибрати з наявних альтернатив; -підготувати індивідуальну програму розвитку (ІПР); -вести портфоліо учня, додатки та доповнення до ІПР	-обговорити очікувані результати учнів; -обговорити навчальні, поведінкові, емоційні цілі	-в рамках своєї професійної кваліфікації та посадових обов’язків пропонувати вчителям виконання можливих дій; безпосередньо здійснювати посадові обов’язки
Планування	-планувати дії на уроці і підбирати матеріали; -запроваджувати способи адаптації і модифікації, форми і методи навчально-виховної роботи, які би відповідали змісту ІПР; -встановлювати пріоритети	-готувати матеріали до навчально-виховної роботи; -інформувати один одного та фахівців команди індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами про наявні ресурси, знаходити шляхи  якісного використання наявних ресурсів	-допомагати в підготовці матеріалів та проведенні іншої допоміжної роботи
Дисципліна	-запровадження чітко зрозумілої системи управління в класі, правил поведінки в класі й очікувань від учнів	-регулярні зустрічі    (у т.ч. із членами команди фахівців індивідуального супроводу дитини та педагогами, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами)	-співпраця в рамках встановлених дій, із врахуванням змісту ІПР
Навчання	-складання та реалізація планів навчально-виховної роботи; -допомога учням під час навчально-виховної роботи; -використання курикулуму відповідно до потреб дітей з особливими освітніми потребами; -надання матеріалів асистентам вчителя	-обговорення та визначення очікуваних результатів; -обговорення окремих стратегій, дій та результатів; -обговорення можливостей створення універсального середовища для дітей з особливими освітніми потребами	-детальне роз’яснення елементів уроків за потребами дітей; -проведення вправ на закріплення навчального матеріалу; -впровадження спеціальних технік, які пропонує вчитель; -ведення записів та інформування вчителя щодо них
Оцінювання	-оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначених навчальною програмою; -забезпечення виконання учнями індивідульного навчального плану (ІНП)	-обговорення поведінки дітей з особливими освітніми потребами під час навчально-виховної роботи	-збір інформації для портфоліо для визначення досягнень учнів з особливими освітніми потребами
Звітування	-інформування батьків про хід та особливості навчання дітей з особливими освітніми потребами	-обговорення інформації, отриманої від учнів; -дотримання конфіденційності	-повідомлення вчителів про сильні сторони, досягнення та потреби учнів; -повідомлення вчителів про особливості поведінки учнів, результати навчання (будь-які)
Інформування	-обізнаність щодо заходів з підвищення професійності майстерності, зокрема щодо впровадження інклюзивної моделі освіти у закладах освіти	-дотримання спільних педагогічних маршрутів, у т.ч., визначених завданнями ІПР	-обізнаність щодо заходів з підвищення професійності майстерності, зокрема, щодо впровадження інклюзивної моделі освіти у закладах освіти
Модифікація навчальних програм	-аналіз змісту педагогічної діяльності щодо реалізації курикулуму (програм, форм, методів навчально-виховної роботи)	аналіз змісту педагогічної діяльності щодо реалізації курикулуму (програм, форм, методів навчально-виховної роботи)	-спостереження та інформування вчителів про те, наскільки обрані програми, форми, методи освітньої діяльності гальмують чи позитивно впливають на досягнення учнів з особливими освітніми потребами
Примітка: У матеріалі використано досвід Асоціації вчителів Альберти (ATA – Alberta Teacher’s Association)

ОСНОВНІ ВИДИ АДАПТАЦІЙ ТА МОДИФІКАЦІЙ

 

МОДИФІКАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ШКОЛИ

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАНЯЯ:

• облаштування входів пандусами;
• встановлення розмежувальих тактильних смуг у приміщеннях школи;
• збільшення освітленості класної кімнати;
• встановлення спеціальних меблів;
• використання комп'ютерних технологій (наприклад, програм розпізнавання мовлення для голосового введення тексту).

АДАПТАЦІЯ/МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ:

• зміна послідовності навичок, що формуються, й тем, що досліджуються, у межах однієї дисципліни та досліджуваних тем;
• адаптація методики викладання (використання "нетрадиційних" методик, комп'ютерних технологій, більшої кількості тестових завдань, відеомоделювання навичок);
• зміна темпу навчання;
• зміна завдвння, що виконується, на одному й тому ж матеріалі;
• зміна вимог до оформлення завдання.

АДАПТАЦІЯ/МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ:

• використання збільшених зображень;
• спрощення інструкції до завданнявідповідно до лексики учня;
• індивідуалізація навчальних матеріалів;
• додаткова візуалізація усних завдань;
• скорочення обсягу завдань за збереженням рівня складності;
• спрощення змісту завдання.

АДАПТАЦІЯ/МОДИФІКАЦІЯ ВКАЗІВОК ВЧИТЕЛЯ

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ:

• дублювання вказівок жестами;
• індивідуальне повторення учневі фронтальних інструкцій;
• використання письмових вказівок замість усних;
• використання візуальних підсказок (у вигляді малюнків або піктограм) до виконання завдань.

АДАПТАЦІЯ/МОДИФІКАЦІЯ ВІДПОВІДЕЙ УЧНЯ

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ:

• розв'язання тестів замість усних відповідей;
• підбір слів до малюнків у тексті (замість переказу);
• можливість вказувати на написані правильні відповіді, а не відповідати усно;
• створення комп'ютерної презентації з теми (замість участі в усному опитуванні). 

ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ АСИСТЕНТОМ ВЧИТЕЛЯ ТА АСИСТЕНТОМ ДИТИНИ?

 

ХТО ТАКИЙ АСИСТЕНТ ВЧИТЕЛЯ?

 

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо функцій та обов'язків асистента вчителя та асистента учня (дитини), які виконують різні функції та мають різні обов’язки. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН.  

На підставі заяви батьків дитини з ООП у школі в обов’язковому порядку утворюються  інклюзивні класи, в яких разом з іншими учнями навчаються одна, дві або три дитини з ООП. Для роботи в такому класі в штат школи вводиться асистент вчителя.  

Асистент вчителя – це педагогічний працівник, що призначається на посаду керівником закладу освіти, має педагогічну освіту та забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу. Асистент вчителя, зокрема, зобов’язаний: 

• забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів;
• володіти навичками домедичної допомоги дітям;
• дотримуватися принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про дітей у школі; 
• допомагати у навчанні не лише дитині з ООП, а усім іншим учням класу;
• брати участь у розбудові інклюзивного навчання разом з іншими вчителями школи;
• може організовувати спільно з учителем освітній процес за допомогою засобів дистанційного навчання;
• забезпечувати комунікацію школи та батьків учнів з особливими освітніми потребами.